8 серпня 2008 року почалась війна між збройними формуваннями Грузії та Росією за участі сепаратистів Південної Осетії і Абхазії.
У ніч на 8 серпня після обстрілів грузинських сіл, Грузія заявила про намір відновити конституційний лад на території невизнаної республіки і в результаті боїв грузинська армія зайняла більшу частину Цхінвалі. Того ж дня Росія втрутилась у конфлікт на боці південноосетинських сепаратистів та ввела на територію Грузії війська загальною кількістю до 70 тисяч осіб, піддала бомбардуванню грузинські міста, порти і військові об’єкти. Бойові дії поширилися далеко за межі Південної Осетії на інші міста Грузії та Абхазію, де з’єднання абхазьких загонів та російських «добровольців» атакували позиції грузинських військ та захопили Кодорську ущелину.
Після окупації частини Грузії російськими військами за участі міжнародних посередників було досягнуто припинення вогню згідно «Плану Саркозі». За 5 днів війни Грузія втратила 412 чоловік загиблими, 24 пропалими безвісті та 1747 пораненими, Росія – 74 загиблими, 19 пропалими бізвісті та 162 пораненими, Південна Осетія – 765 загиблими; ще 118 тисяч чоловік стали біженцями: 30 тисяч жителів Південної Осетії виїхало до Росії, 15 тисяч – до Грузії і 73 тисячі грузин залишили Горі та його околиці.
Тоді більшість українців все ще мала ілюзії щодо «братерства» з Московською Імперією та не розуміла, що наступною мішенню стане саме Україна. А світова спільнота так само, як зараз, висловлювала глибоке занепокоєння.