8 вересня 1514 року між литовсько-руським військом під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького та московськими агресорами  на чолі з воєводою Іваном Челядніним відбулась битва під Оршею. Битва закінчилась розгромом московських військ, що поклало край спробам захопити Велике Князівство Литовське і Руське в наступні 40 років.

Перемога під Оршею зробила князя Острозького відомим усій Європі, про неї розповідалося у чотирьох брошурах, виданих латиною та німецькою мовою. На його честь в столиці, місті Вільно (Вільнюс) була збудована тріумфальна арка, а також два православних храми, зокрема й церкву Святої Трійці.  Сучасники називають гетьмана русинським Сціпіоном, а посол Ватикану вказує, що “князь Костянтин може бути названий найкращим воєначальником нашого часу, він 33 рази ставав переможцем на полі битви… в бою він не поступається хоробрістю Ромулу”.

Ця битва стала однією з найславетніших військових звитяг в спільній історії українського, білоруського, литовського та польського народів.  Саме такі факти свідчать про те, що Україна не тільки була частиною Європейської цивілізації, але приймала дуже активну участь у всіх тогочасних подіях, що впливали на хід світової історії. Наша країна завжди була щитом, який захищав східні рубежі  Європи.