4 жовтня 1582 року Папа Римський Григорій XIII оголосив про проведення реформи календаря, яка мала за мету ліквідувати помилку в обчисленні дат. Із моменту запровадження юліанського календаря до XVI ст. набігла різниця в 10 днів порівняно з астрономічною датою. Тож, згідно з нововведенням Папи, після 4 жовтня 1582 р. одразу наставало 15 жовтня. Новий календар отримав назву “григоріанського”. Нині він ухвалений у світі як міжнародний стандарт.

Оскільки влада Григорія XIII не поширювалася далі Папської області, крім пунктів, які стосувалися безпосередньо реформи календаря, папська булла містила звернення до правителів країн щодо необхідності прийняття нового календаря в їхніх володіннях. У 1582 році на Григоріанський календар перейшли Іспанія, Італія, Португалія, Річ Посполита (де-юре, в Україні григоріанський календар було запроваджено в тому ж році, оскільки в 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої), Франція та Лотарингія, наступного – Голландія, Бельгія, Брабант, Фландрія, Льєж, Аугсбург, Трір, Баварія, Зальцбург, Регенсбург, а у 1584-у – Австрія, католицькі кантони Швейцарії, Сілезія, Вестфалія та Іспанські колонії в Америці.

Через те, що Константинопольський патріарх Єремія відхилив календарну реформу Григорія XIII, новий календар у православних країнах був введений майже через 500 років: в Болгарії – в 1916-у, в Українській народній Республіці та Росії у 1918-у, у Сербії – в 1919-у, а в Греції – в 1924-у. Тривалий час Григоріанський календар впроваджували і протестантські країни: Швеція – в 1753-у, Великобританія – в 1782-у, Швейцарія завершила перехід в 1811-у. Японія прийняла новий календар в 1873 році, Корея – в 1895-у, Тайвань – в 1912-у, Туреччина – в 1926-у, Єгипет – в 1928-у. Останнє впровадження Григоріанського календаря відбулося в 1949 році в Китаї і на сьогодні єдиними країнами, які досі його не запровадили є Ефіопія і Таїланд.

На фото – барельєф з могили папи Григорія XIII в Соборі Святого Петра у Римі, присвячений урочистому впровадженню нового календаря.