30 жовтня 1977 року в Мюнхені у віці 73 років помер Степан Ленкавський – український політичний діяч, публіцист, один із співзасновників ОУН та автор Декалогу українського націоналіста.

Народився в селі Угорники (Івано-Франківська область) у родині священика Української Греко-Католицької Церкви. Навчався на філософському факультеті Львівського університету. З середини 1920-х рр. – Активний учасник націоналістичного руху на західноукраїнських землях, член правління Спілки української націоналістичної молоді. В 1931 р. заарештований польською поліцією в Кракові і у вересні 1932 р. під час процесу «конгресівців»(засновників ОУН) засуджений на 4 роки ув’язнення. У липні 1941 р., як один з учасників проголошення відновлення самостійної української держави і член «уряду України», очолюваного Ярославом Стецьком, був заарештований гестапо і відправлений в концтабір Освенцим. У 1944 р. був звільнений разом з іншими високопоставленими діячами ОУН.

В повоєнні роки жив у Німеччині. Був членом проводу Закордонних частин ОУН. Після вбивства Степана Бандери очолив Правління ОУН(б) (1959-68), після відходу з цієї посади очолював відділ пропаганди і редагував газету «Шлях Перемоги» («Шлях перемоги»). Автор низки лекцій з історії та ідеології українського націоналізму, які читав для членів ОУН. Також, Степану Ленкавському належить гасло: «Свобода народам! Свобода людині!», яке стало чільним у програмі ОУН(б). В останні роки життя поглиблено займався філософією — китайською, індійською, вивчав спадщину Г.Сковороди, Канта та Шопенгауера.

Декалог українського націоналіста:
1. Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за Неї;
2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні чести Твоєї Нації;
3. Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань;
4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба;
5. Пімсти смерть Великих Лицарів;
6. Про справу не говори з тим, з ким можна, а з тим, з ким треба;
7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи;
8. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації;
9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять Тебе виявити тайни;
10. Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства й простору Української Держави, навіть шляхом поневолення чужинців.