24 вересня 1941 року в центрі Києва почалися вибухи будівель, замінованих співробітниками НКВС. На той час Київ було захоплено німецькими військами. Першим комуністи підірвали будинок магазину «Дитячій Світ» на розі Хрещатику та Прорізної. Майже одночасно здетонували міни, закладені чекістами у сусідніх будинках. Згодом, будинок за будинком, було підірвано весь Хрещатик та квартали прилеглих вулиць.

Намагання німців загасити пожежі в центрі Києва не дали результатів, тому що під час відступу червоної армії були підірвані станції водогону, а пожежні машини – вивезено. Терміново прокладені німціями від Дніпра протипожежні водонапірні шланги були перерізані залишеними у місті радянськими діверсантами. Спійманих диверсантів німецькі патрулі розстрілювали на місті, але врятувати центр міста це не допомогло — наявних протипожежних потужностей у нової влади не вистачило.

Енкаведисти свідомо підривали будинки разом із мирними мешканцями – вперше у світовій історії. Вибухами й пожежами, які вчинили радянські диверсанти, було знищено 324 житлові та адміністративних будівлі. Неможливо точно встановити кількість загиблих, але йдеться про тисячі жертв. Від вибухів і пожеж загинуло близько 300 німців. Близько 50 тисяч киян залишилися без даху над головою.