19 жовтня 1918 року у Львові Українська Національна Рада (УНРада), політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії, проголосила створення Української держави на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Першим президентом став президент УНРади Євген Петрушевич.

Усвідомлюючи, що монархія Габсбургів стоїть на межі розвалу, 10 жовтня галицько-український політичний провід на чолі з Є. Петрушевичем ухвалив рішення скликати 18 жовтня у Львові Українську конституанту, щоби визначити долю краю. Представницьке зібрання українських послів парламенту, Галицького та Буковинського сеймів, єпископату, представників політичних партій, організацій і товариств (близько 500 осіб) 19 жовтня проголосило утворення на етнічних українських землях незалежної держави й обрало УНРаду на чолі з президентом Є. Петрушевичем для реалізації історичних постанов. 21 жовтня на зборах відпоручників з усього краю в Народному домі він оголосив у присутності митрополита Андрея Шептицького опрацьований ним статут УНРади та виклав план легального й мирного переходу влади в руки українців. Невдовзі нове державне утворення отримало назву Західноукраїнська Народна Республіка.