16 жовтня 1918 року на з’їзді Вільного козацтва у Чигирині гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів Української держави закон про відновлення українського козацтва та видав відповідний універсал. Зазначалося, що козацтво в Україні очолює ясновельможний пан гетьман, обраний делегатами від 5 українських губерній і Кубані. Вступ до козацьких громад був добровільним. При гетьмані утворювалася Велика козача рада, у восьми регіонах – місцеві козачі ради.

“Хай тіні великих предків наших дадуть всім нам міць і силу…” – так завершувався універсал. Невдовзі до козацтва було записано близько 150 тисяч сімей. Цього ж дня Рада міністрів Української держави затвердила внесене міністром внутрішніх справ положення про організацію добровільних дружин і ухвалила асигнувати 5 млн. карбованців авансом на їх створення.