13 вересня 1923 року в Іспанії було здійснено військовий переворот, внаслідок якого до влади прийшов генерал Мігель Прімо де Рівера, видатний військовий і політичний діяч. Він утворив військову директорію (хунту), яка заступила уряд, розпустив кортеси (парламент), і ввів надзвичайний стан. Владу на місцях передали військовим губернаторам, а 4 тисячі військових очолили муніципальні ради та інші адміністративні установи. Було проголошено курс “оновлення” країни, у зовнішній політиці – взято курс на створення “Великої Іспанії”. В своїх діях він спирався на військових, яким надав ряд привілеїв.

Його дії отримали підтримку як короля Іспанії Альфонса XIII, так і громадської думки, незадоволеної парламентом, який був не в змозі забезпечити стабільне правління, вирішити соціальні проблеми країни і завершити війну в Марокко. В ті часи у Іспанії набув великих масштабів вуличний терор представників лівих течій, а особливо – анархістів, який вдалося зупинити тільки завдяки зусиллям уряду Прімо де Рівери. Поза законом оголошено діяльність компартії та анархістської Національної конфедерації праці.

В свою чергу, старший син Мігеля Прімо де Рівери, Хосе Антоніо Прімо де Рівера, засновуючись на ідеалах свого батька, у 1933 році створив партію «Іспанська Фаланга», яка прийшла до влади в Іспанії у 1939 році після тривалої громадянської війни з комуністами, яких підтримував Радянський Союз, та керувала країною до 1975 року.