12 вересня 1683 року відбулась Віденська битва, в якій об’єднані польсько-австрійсько-німецько-козацькі війська під проводом короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського розгромили під Віднем війська османського візиря Кари-Мустафи, внаслідок якого було знято османську облогу габсбурзької столиці.

Впевнені у своїй чисельній перевазі, османи не зміцнили свого табору, тому коли з гущавини Віденського лісу їм у тил несподівано вдарила кіннота Речі Посполитої, османські війська не довго чинили опір і панічно побігли. Облогу Відня було знято, османський табір з величезною кількістю зброї та військових припасів опинився в руках союзників. Османи втратили 10 тисяч забитими і 5 тисяч пораненими, союзники — близько 1500 вбитими та 2500 пораненими. Після битви Ян Собєський відправив у подарунок Папі Римському Інокентію XI зелений прапор пророка, захоплений в османському таборі. «Віденська відсіч» назавжди поклала край османській експансії вглиб Європи.

В битві  приймали участь близько 5000 українських козаків (за іншими оцінками – 15-20 тисяч). На їхню честь у Відні встановлено декілька пам’ятників, що свідчить про давню традицію спільної боротьби Європейців проти зовнішніх ворогів.