11 листопада 1918 року о 5:10 ранку в залізничному вагоні маршала Франції Фердинанда Фоша в Комп’єнському лісі німецька делегація, очолювана депутатом рейхстагу Маттіасом Ерцбергером, підписала перемир’я з Антантою. Висунуті переможцями умови мали ультимативний характер і були безумовно прийняті Німеччиною. Через шість годин угода набула чинності – об 11-й годині 11-го дня 11-го місяця 1918 року закінчилась Перша Світова війна.

Цікавим фактом є те, що 22 червня 1940 року  у Комп’єні, в тому ж вагоні, в котрому 22 роки перед тим підписувала акт про капітуляцію Німеччина, Франція підписала акт про припинення військових дій проти Німеччини у Другій світовій війні.

На відміну від попередніх воєн, Перша світова війна мала тотальний характер – лише за тиждень близько 900 мільйонів мешканців Землі, а до кінця війни 38 держав з населенням в 1,5 млрд осіб (3/4 усього населення тогочасного світу), перебували у стані війни. За 4 роки, 3 місяці і 10 днів (1 серпня 1914 – 11 листопада 1918), які тривала війна, було мобілізовано 73,5 млн осіб. За цей час загинуло 10 мільйонів людей і поранено близько 20 млн. Майже такими ж були втрати серед цивільного населення.  Мережа траншей розтягнулися майже на 40 тисяч кілометрів. Позиційна війна затягнулася, так що в хід найчастіше йшли артилерія і міни, які іноді «підносили» прямо до позицій противника по викопаним тунелях. Вибухи деяких величезних мін під час битви на Соммі були чутні у Лондоні, тобто за 140 миль від місця подій. Під час Першої світової вперше були використані в бою багато видів озброєнь: танки та протитанкова зброя, вогнемети, зенітні гармати. Солдати вперше одягли на себе протигази. Також було використано близько 30 різноманітних типів хімічної зброї, але після війни вона було заборонена.

Для народів, розділених політичними кордонами імперій, досвід Великої війни став одним із найбільш драматичних. На Сході Європи найтяжче випробування спіткало український народ, що був не суб’єктом, а об’єктом війни між великими потугами, воюючи на стороні обох протиборчих блоків (Антанти і Четвертного союзу, у складі Російської імперії та Австро-Угорщини відповідно). Українські землі зазнали значних руйнувань внаслідок війни. Від початку боїв влітку 1914 р. на території Галичини, Волині й меншою мірою Центральної України відбулися одні з найзапекліших бойових дій на Східному фронті. За роки війни в російську царську армію було мобілізовано 3,5 млн українців (за іншими даними, 4,5 млн із загальної чисельності 15,5 млн), до складу австро-угорської армії – бл. 300 тис. (бл. 9 % від особового складу австро-угорського війська). На українських землях здебільшого велися бойові дії між Австро-Угорщиною та Німеччиною, з одного боку, та Російською імперією, з іншого. Саме тут проходив Південно-Західний фронт російської армії завдовжки близько 400 кілометрів.

Втім, внаслідок Першої світової війни розвалилися дві потужні імперії – Російська та Австро-Угорська, до складу яких входили українські землі. Звільнившись від імперських кайданів, українці вступили в новий етап революцій, державного будівництва та національно-визвольної війни 1917–1921 рр.